Поцілунком не лякай уста,
Доторкнися подихом весняним!
І не треба, не шукай слова,
Вони вкрились літом полум’яним!
Дотиком своїм мене укрий,
Загорни неначе в теплу хустку...
І від світу почуття закрий,
З ніжністю їх песть, немов пелюстку!
Хай бутон розкриє лише час-
Він тоді всіх цвітом зачарує!
А тепер ми двоє є, і нас
Доля у серця теплом цілує!
