Пробач мене, прости що полюбила
Що дні щораз тобою загортала
Хвилини ніжності до себе пригортала
І мов життя тебе люблю/любила
Прости мене, пробач що так горнулась
Рядками слів стежки всі малювала
І на моральні норми наплювала
Коли у тебе, наче в ковдру, загорнулась
Прости мене, пробач що ТАК любила
Я не відхрещуюсь від свого серця
На нього ти, прошу тебе, не сердься
Адже лише воно дає нам крила!
Я не шкодую що ТЕБЕ любила!
