Коханий мій, як день минає твій?

Коханий мій, як день минає твій?
Словами намалюй його хвилини
Твої думки, бажання, рухи вій
Я хочу знати все про твої днини!

Мій любий, зараз ти у самоті.
Чим сірість ти заповнюєш сьогодні?
Чи може сни ти бавиш золоті,
а дні мов пси бездомні є – голодні?

Солодкий мій, повзуть без тебе дні...
Хвилини в память загортаю знову
Хоча і порізно та в світі ми одні
Ти знаєш це. А хочеш пісню нову?

Коханий мій, я так тебе люблю!

У тиші ночі...

І знову тиша... Німа тиша ночі
На перехресті зустріч дум і мрій
Душею підлечу й загляну в очі
Спокуса в снах. Ти знаєш - лише мій!
Це серце. Воно та-а-ак тріпоче
Волає: підійди, згорни, зігрій
Та розум підпускати все ж не хоче
Шепоче: хоч він твій - не смій!
Ця тиша... Тиша дня і ночі
І час-куранти зупинили бій
До тебе лину. Жаром вкриті ночі.
Дні скуті холодом,
                                 але
                                      Ти Мій!

Мойри

Коли дорогу Мойри виплітали
одна із них сердитою була.
Тому тобі гадалки нашептали
що щастя нитка є, але мала.
Тобі я вплетена була на долі
хоч не просила, не благав і ти
Тепер з тобою наче ті тополі:
зустрілись, та не в змозі підійти....

Сумую... Дуже!

Я не хочу без тебе ночей
Днів я теж без тебе не хочу
Лише погляд твоїх очей
Лише дотик один, – шепочу.
Непотрібна без тебе зима
Літо теж без тебе байдуже
Ти далеко – я в світі сама
Я томлюся.
               Сумую.
                        Дуже!

Знаю знаєш!

Я не можу без тебе, ти чуєш?
в зорях дні я рахую щоразу
знаєш знаю, мене ти відчуєш,
й поцілунками вкриєш відразу
я сумую тобою, ти чуєш?
Дні ночами щораз загортаю
Знаєш знаю, мене ти почуєш!
Знаю знаєш,
                  чекаю!..
                            чекаю!..

Я без тебе не живу, я – вию!

Цвітом трав я прошепчу кохаю
Вітром доторкнувшись поцілую
Милий, ніжний я тебе чекаю
Через відстань тебе чую, чую..
Повернешся - росами омию
Осушу я променями коси
Я без тебе не живу, я – вию!
І листів тобі вже
                        стоси...
                                стоси....

Ка-а-ар....

Байдужість вслала покривалом сонце
Не сліплять промені і не пече їх жар...
Холодним блиском увійшов в віконце
Морозно-сніжний місяць-ворон. Ка-а-ар.....
КрижАні крила всю забрали ніжність
Вже звичним рухом остудили жар
І попрощавшись, залишили сніжність....
Все ж має відлік! Все проходить! Ка-а-ар....

Мій/твоя

Ти мій, ти чуєш? Тільки мій!
А я твоя, лишень твоя!
Буваєш інколи мов змій
І я тоді немов змія...
Та мій ти в цьому світі, мій!
Твоя я, чуєш? Лиш твоя!
Ти відпустить мене не смій!
Не відпущу тебе більш я!