***

Ти пригорнеш до себе і осушиш сльози
Губами позбиравши кожну краплю
Я врешті-решт в твій світ потраплю
І небо розірвуть кохання грози!
Ти встелиш шлях мій пелюстками рози
Кожний пелюсток це твої цілунки
І будуть скинуті назавжди обладунки
Впадуть на землю перші щастя роси.

- Не плач кохана, це кохання сльози!

Моє кохання

Моє кохання, знаю чуєш серцем ти
Сльозами березня я знов сповзаю
і твої шибки віршами вкриваю,
коли шепчу щораз тобі «Прости».
Моє кохання, ти мене не відпусти
я вітру силою наділена втікати
без тебе не спроможна я співати
тому тримай, коли кричу «Пусти».

Моє кохання, ти мене не відпусти!

Ще трішечки. Ти поряд. Недалеко!

Хотілося б послать тебе далеко
Туди, де сонце з хмарами заходить
Та інший шлях тебе уже знаходить
летиш до мене знову ТИ, лелеко.
Хотілося б забуть тебе навіки,
відкинути усе що нас зєднало
Та серце серед тисяч упізнало:
І полились кохання знову ріки...
Хотілося втекти не раз далеко
та стримало побіг єство природне
І наплювать на все людське, народне
адже летиш до мене ТИ, лелеко!

Ще трішечки. Ти поряд. Недалеко!